Гра в опозицію, потужні підприємницькі марші по Україні на кшталт “Порожніх гаманців”, потім гучне знеславлення та культ розвінчання, закиди про співпрацю з владою — це уривки з життя народного депутата Наталії Королевської. Опинившись між двох вогнів (ясравовираженого бютівського і менш агресивного — Партії регіонів), Наталія Юріївна намагається перескочити на інший рівень, де, за задумом політтехнологів, її має “хавати” піпл, як третю силу. А, отже, нічим не подібну на вчорашніх товаришів по бютівському крилу.

Недавня білбордна “прописка” Королевської по всій державі ще раз доводить: нічого нове не виникає на пустому місці. Якщо намотувати клубок за логікою піарників “нової Тимошенко”, то та справа, якою займалася Наталія Юріївна спільно з Юлію Володимирівною, будучи при владі, нині не вартує з’їдженого яйця. Це так саме, як наш шанований Президент Віктор Янукович міриться будувати нову країну. Робота над відбіленням іміджу обов’язково несе побічні ефекти:

а) настороженість,

б) недовіру,

в) недобір електоральних балів,

г) певну апатію.

Наведені пункти, безперечно, є умовними, оскільки політик працює над потоком позитивної інформації та пошуком альтернатив, подекуди протиставлень. У випадку з пані Наталією розігрується партія для своєї “королеви”, де цейтнот (у шахах — недостатньо часу для обдумування ходів — авт.) грає їй на руку.

Я випадково став респондентом соціологічного опитування від цього політика, яке проводилося на центральному продуктовому ринку Хмельницького.

— Молодий чоловіче, не хочете відповісти на наші запитання і у подарунок одержите чудовий магнітик, — пролунав дзвінкий жіночий голос.

— Гаразд, — не перечив я.

— Хто, на вашу думку, буде наступним президентом України (у переліку прізвища: Віталій Кличко, Наталія Королевська, Юлія Тимошенко, Віктор Янукович, Арсеній Яценюк або графа “інший кандидат”)?

— Віддаю перевагу іншому кандидату, — після моїх слів було видне розчароване обличчя інтерв’юєра

— Чи потрібні Україні нові лідери? (пропонувалося відповісти “так” або “ні”)

— Так.

Наступні, “десертні”, запитання стосувалися власне “нового” лідера.

— Вам відомо, що Наталія Королевська домагається відставки уряду Миколи Азарова? (і знову відповідь “так” або “ні”)

— Так.

— Чи відомо вам про партію Наталії Королевської “Україна вперед!”? (“так” або “ні”).

Магнітик я отримав, але певний осад від анкетування залишився. Передусім, Всеукраїнська громадська організації “Громадянський рух “Вперед” (бренд, якої використовується цим політиком), яку торік створено, здебільшого, з активістів малого і середнього бізнесу, позиціонувалася, не як політичне групування. На порядок денний виносилися питання захисту підприємницьких інтересів шляхом дискусії. Шкода, що підприємцям підсунули довгодіючий політичний “наркотик” замість того, аби відшліфовувати економічну та податкову законодавчу бази.

lb